СУМСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА






В этом разделе:



Костянтин Макаренко: «Ми маємо інтегруватися в Європу»
Костянтин Макаренко: «Ми маємо інтегруватися в Європу»
Костянтин Макаренко, президент Сумської торгово-промислової палати. Член-кореспондент Інженерної академії України, має орден «За заслуги» ІІІ ступеня, нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом», Почесною грамотою Українського союзу промисловців і підприємців за значний внесок у розвиток підприємництва, захист інтересів вітчизняного товаровиробника. Депутат Сумської обласної ради.

Сумська торгово-промислова палата давно відкрила вікно в Європу та продовжує активно налагоджувати контакти між місцевим і закордонним бізнесом. В яких
напрямках просувається міжнародна діяльність палати і наскільки реальні перспективи у
сумських бізнес структур вийти на європейські ринки, – говоримо із президентом СТПП,
депутатом обласної ради Костянтином МАКАРЕНКОМ.

- Костянтине Володимировичу, яким чином Сумська торгово-промислова палата
допомагає знайти іноземних бізнес-партнерів підприємствам області?


- Усе залежить від специфіки товарів і послуг, які надають наші клієнти. Відтак, спершу ми з’ясовуємо їх потреби: які країни цікавлять, які напрями в економіці, сільському господарстві, бізнесі, а потім проводимо відповідну пошукову й організаційну роботу. Кілька разів на рік, коли є вже інформація, є контакти, організуємо бізнес-місії за кордон для більш детального ознайомлення з тими напрямками, що цікавлять наших клієнтів, для безпосередніх зустрічей із потенційними іноземними партнерами та підписання договорів, контрактів. На сьогоднішній день результатом зовнішньоекономічної діяльності Сумської ТПП стало підписання угод про співпрацю з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності Росії, Білорусі, Грузії, Узбекистану, Туреччини, Чорногорії, Ірану, Китаю, Литви, Об’єднаних Арабських Еміратів, Таїланду, Угорщини, Польщі та інших країн.

- Якщо говорити про євровектор, – як давно він з’явився у діяльності палати і наскільки успішно розвивається?

- Ми вже давно і дуже тісно співпрацюємо з Польщею. Найтісніші стосунки склалися з містами Білосток Підляського воєводства, де ми презентували економічний потенціал Сумщини; Гожув-Велькопольський Любуського воєводства; Люблін. Наша співпраця не обмежується формальним підписанням угоди про співпрацю між торгово - промисловими палатами. Це справді партнерство, починаючи від спільного проведення виставок, конференцій, семінарів до сприяння у просуванні наших товарів на польський ринок і навпаки. Маємо перспективні напрацювання у туристичній галузі, зокрема, угоду про співпрацю з Кластером туристичних брендів Східної Польщі, яка є поштовхом для розвитку туризму в обох напрямках. На жаль, Сумщина майже не використовує свій «зелений» потенціал, і у поляків нам є багато чому повчитися. Так само тісні стосунки маємо з Угорщиною, Словаччиною, які зацікавлені у двосторонній співпраці в інвестиційній і в туристичній сферах. Наші західні колеги також обіцяють залучати нас до участі у грантових проектах ЄС, які стосуються енергозбереження, економічного й інвестиційного співробітництва.

- Передусім вашими головними партнерами в інших країнах є торгово-промислові палати. Зі скількома з них маєте постійні контакти?

- У нас сьогодні є договори з 25 закордонними ТПП. Окрім, Польщі, Словаччини, із зарубіжних партнерів найтісніше спілкуємося з Німеччиною, побратимом Сум – містом Целле, з Італією, де нашим партнером є Асоціація малих і середніх підприємств провінції Венетто (м. Падуя).

- Чи стане своєрідним каталізатором ще глибшого партнерства між Сумщиною і країнами Західної Європи підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС і які реальні перспективи мають наші підприємства на європейському ринку?

- На жаль, нестабільна ситуація в Україні, розірвання сталих зв’язків із Росією суттєво відбилися на економічному стані багатьох підприємств, так би мовити, «зав’язаних» на ринок СНД. Ви ж розумієте, європейці сьогодні теж із острахом дивляться на те, що відбувається в Україні. Ніхто не те що інвестувати, а їхати в країну, що знаходиться у стані латентної війни, не хоче. Не треба далеко ходити – на цьогорічний «Слобожанський міст» не завітав жоден із наших західних партнерів, які раніше ніколи не ігнорували цей захід. Але саме у цей період нам, як ніколи, потрібна всебічна підтримка Європи. Я дуже сподіваюся, що ми зможемо найближчим часом встановити мир у державі. А Угода про асоціацію відкриє новий шлях – не лише для наших виробників, а й українського суспільства в цілому. Бо зрозуміло, що ми потребуємо системних змін на усіх «фронтах». Особисто для себе я визначився давно: ми маємо інтегруватися в Європу. Хоча цей шлях, безумовно, складний. Власники підприємств мають нарешті зрозуміти, що настав час вкладати кошти у модернізацію виробництва, а не займатися «викачкою» грошей, як це тривало усі роки незалежності. Виживе той, хто вміє мислити стратегічно і, головне, має бажання стати конкурентним у світі, а не лише на пострадянському просторі. До речі, сьогодні наша область має чимало прикладів успішних підприємств європейського рівня. Маю на увазі ТОВ «Керамейя», що є лідером із виробництва клінкерної цегли в Україні й успішно експортує продукцію на міжнародні ринки. Так само показовими є ПАТ «Технологія» та ТОВ «Гуала Клоджерс Україна», що виробляють пакувальні матеріали на найсучаснішому європейському обладнанні. Думаю, ні у кого не викликає сумнівів і продукція наших кондитерів ПАТ «Монделіс Україна».

Якщо говорити про галузі, то, на мій погляд, найбільші перспективи мають сільське і лісове господарства, а також переробна промисловість – вони вже сьогодні можуть орієнтуватися на Європу. Хімічна галузь також має реальний шанс вийти на західний ринок, але її потрібно модернізувати. Складніша ситуація у машинобудуванні, але і там немає неможливого. Окрім того, чому ми говоримо лише про європейський ринок? Не слід забувати про Китай, Азію, країни Сходу. Ніхто не забороняє нам співпрацювати з ними, а це, до слова, мільярдна кількість населення, яке може стати нашим споживачем.

- Після «революційних» подій в Україні відбулося «перезавантаження» влади на місцях, у тому числі і депутатських корпусів. У Сумській обласній раді, депутатом якої Ви є, з’явилося кілька новоутворень – депу-татських груп. Ви очолили одну з них – «За розвиток Сумщини». Чим займаються її депутати і чому не об’єдналися, наприклад, із колегами групи «За європейську Сумщину»? Чи все-таки бачення «курсу» різниться?

- Думаю, щодо «курсу» я свою позицію вже пояснив, вона абсолютно відверта і зрозуміла. Якщо названа вами група об’єднала передусім представників гуманітарної сфери, то наша – «За розвиток Сумщини» зібрала до своїх лав виробничників, тих, хто має спільне бачення соціально-економічного розвитку регіону. Ми об’єднувалися не навколо ідеї чи політичної позиції, а навколо проблем області, і наш пріоритет – економіка. Ми відстоюємо інтереси сумських товаровиробників і підприємців, у тому числі – сільгоспвиробників. На наш погляд, Сумщина повинна бути і аграрною, і індустріальною областю. Дуже важливо розвивати переробну галузь, яка є перспективною. Власне, ці напрямки не нові, ми займалися ними і три попередні роки. Тож не можна бездумно все перекреслювати, були конструктивні напрацювання, які можна і треба використовувати.

- Повернемося до зовнішньоекономічного напрямку діяльності торгово-промислової палати. Наскільки ви є альтруїстами і чи допомагаєте, в тому числі й у пошуку партнерів, не лише членам вашої організації?

- Ми працюємо з будь якими заявками, у тому числі й із заявками від тих організацій, фірм, підприємств, які формально не є членами ТПП. Гарантуємо індивідуальний підхід до кожного клієнта, лояльне ставлення та доступні тарифи. Так, ми працюємо не безкоштовно, адже знаходимося на самофінансуванні, тож будьяка праця має оплачуватися. Повірте, це колосальна робота не тільки в організації семінарів, бізнесмісій за кордон, а й у допомозі щодо сертифікації товарів чи послуг. А з уведенням преференційного торговельного режиму з ЄС нашим спеціалістам стало ще «гарячіше». Ми розуміємо труднощі, які переживає сьогодні бізнес, і прагнемо допомогти йому знайти нові можливості для розвитку і зростання. Наші двері завжди відкриті для всіх представників малого, середнього та великого бізнесу. Що ж до тих, хто покладається в питаннях зовнішньоекономічної діяльності тільки на себе, то, мені здається, тут все визначає психологічний фактор: наскільки людина відчуває себе суб’єктом сучасного цивілізованого бізнесу, наскільки володіє умінням мислити стратегічно. Якщо особа мислить категоріями бізнесу 90-х років, коли ринок в Україні був нічим іншим, як великим базаром, то на розвиток своєї справи годі й сподіватися. Сьогодні успішний бізнесмен – це той, хто перебуває в постійному пошуку нових ринків збуту, і без кваліфікованої допомоги торгово-промислової палати, інформації, гарантій і допомоги наших експертів йому не обійтися.



Спілкувалася
Вікторія КРАСНОПЛАХТА
Фото Олега КОРЖЕНКА

Количество показов: 1158

Возврат к списку


Материалы по теме:

.
© Сумская торгово-промышленная палата
e-mail: chamber@cci.sumy.ua,   2006 - 2016 гг
Разработка сайта - Мэджик А