З ДОСВІДУ ЧЛЕНІВ СУМСЬКОЇ ТПП

ІВАН ГУРІН: «ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЛІС МАНИВ ДО СЕБЕ ЛЮДЕЙ, ТРЕБА, АБИ ВІН БУВ ДОГЛЯНУТИЙ» – Іване Михайловичу, для більшості з нас ліс – це місце відпочинку. Для Вас та Вашого колективу – це щоденна праця. В чому її специфіка? – Для того, щоб ліс манив до себе людей, треба, аби він був доглянутий, як і будь-який об’єкт відпочинку. А це передбачає грамотне поводження з деревами, їх своєчасну вирубку та насадження. Тобто тут йдеться вже про виробничий процес, адже ми недарма називаємося державним підприємством. – Яким є Ваше підприємство сьогодні? – ДП «Лебединський лісгосп» засноване у 1940 році. Площа його лісів нині сягає понад 30 тисяч гектарів. Головною метою діяльності підприємства є відтворення лісів, охорона їх від пожеж, самовільної рубки тощо; ведення мисливського господарства, раціонального, безперервного невиснажливого лісокористування. Для району наше підприємство є бюджетоутворюючим. Щорічно ми відновлюємо 162 гектари лісу. Проводимо лісозаготівлю більш як 56 тисяч кубічних метрів ліквідної деревини, з яких 10 тисяч переробляємо у власних цехах. На підприємстві зайнято 223 працівники. Влітку, під час лісокультурної кампанії (висаджування лісу), ми залучаємо ще 20-25 осіб. Всі поставлені перед нами завдання виконуємо, за що я вдячний колективу. Люди задоволені роботою та рівнем оплати праці. Середня зарплата у нас – більше 5 тисяч гривень. Всі кошти зароблені власними силами. – Розкажіть, будь-ласка, детальніше про основні напрямки діяльності ДП «Лебединський лісгосп». – Одним із основних видів діяльності підприємства є рубка головного користування, коли спилюють дерева, які досягли певного віку. Інший важливий вид роботи – рубка догляду за лісом, під час якої прибирають хворі насадження. Увесь спиляний кругляк, за винятком дров, ми вивозимо на нижній склад, звідки сировина відправляється споживачам. Покупці продукції визначаються на біржових торгах, які проводяться раз на квартал. Лоти формуються в залежності від сорту, породи, діаметру дерева. Дрова, призначені для продажу населенню чи організаціям як паливо, реалізуються безпосередньо на місці проведення робіт. Є у нас і цех з переробки сировини, що працює у дві зміни. Сюди надходить низькосортна деревина хвойних порід, яка не користується у споживачів попитом у круглому вигляді. Тому в цеху її розпилюють на дошки. Наша продукція реалізується на внутрішньому та зовнішньому ринках. На експорт, зокрема, щомісяця відправляємо не менше 300 кубометрів деревини. Основним її споживачем є Туреччина, яка купує сосну-пиловник і пиломатеріали хвойних порід. Щомісяця ми реалізовуємо продукції на суму близько 4 мільйонів гривень. Лебединський лісгосп, – мабуть, єдине підприємство в структурі обласного управління лісового та мисливського господарства, яке для вивезення деревини з лісу використовує виключно свій транспорт. За власні кошти ми придбали новий МАЗ і два КрАЗи з причепами і гідроманіпуляторами. У нас є аналогічно обладнаний УРАЛ, два лісовози на базі ЗІЛ-131, які працюють на дизельному паливі. За кожною з 25 бригад лісництва закріплені трактори МТЗ-82. Маємо власний локомотив, а також два танкові генератори на випадок відключення електроенергії. – Вирубуючи велику кількість дерев, на їхньому місці треба посадити нові… – Лісокористування на підприємстві проводиться із суворим дотриманням розрахункової лісосіки, яка встановлена базовим лісовпорядкуванням і затверджена Міністерством екології. Щорічно в лісах ДП «Лебединський лісгосп» приростає більше 130 тисяч кубічних метрів деревини, а рубається менше 50 % приросту. Їдучи з Лебедина до Сум, перед селом Бишкінь можна побачити охайний будиночок. Це базовий лісовий розсадник, де щорічно вирощується більше мільйона сіянців таких порід як дуб, сосна, ялина, береза, липа і ясен. Щороку для посіву розсадника потрібно заготовити понад тонну лісового насіння. Тут кожен може придбати сіянці декоративних порід для озеленення своїх садиб за вигідними цінами. Я переконаний: кожна людина має усвідомлювати, що про майбутнє лісу потрібно дбати вже сьогодні. Саме тому ми щороку залучаємо велику кількість молоді району до проведення акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Щорічно підприємство витрачає понад один мільйон гривень на проведення лісокультурних робіт. Так, у межах держлісфонду нами створено 1006 гектарів лісових культур. Завдяки працівникам Лебединського держлісгоспу з’явилися нові насадження вздовж дороги з Лебедина до Ворожби та з Лебедина до Будилки (поблизу села Гарбарі). Силами підприємства створено нові ліси на площі 290 гектарів на території Ворожбянської та Будильської сільських рад. Висаджуючи сіянці, ми дбаємо про майбутнє лісу. Адже для того, щоб зрілого віку досяг дуб, потрібно 100 років, сосна – 80 років. – А ялинки, які користуються попитом перед Новим роком, скільки повинні рости, перш ніж вони з’являться у продажу? – Ми реалізовуємо їх у віці від 5 років, для цього створюємо спеціальні плантації цих дерев. Щороку віддаємо на продаж від 3 до 5 тисяч ялинок різних розмірів. – Маючи потужний арсенал техніки, підприємство, очевидно, допомагає у вирішенні важливих для району питань… – Безумовно. Ми займаємося будівництвом доріг з твердим покриттям. Одна з них – Доценківка – Межиричі протяжністю 7 кілометрів. Вона значно полегшила життя людям із навколишніх сіл, яким раніше доводилося об’їжджати 20 кілометрів. А коли місцеві шляхи засипає снігом, наша техніка допомагає розчищати їх. – Свого часу в Україні гостро постало питання про забезпечення деревиною та пиломатеріалами військових підрозділів, які перебувають у зоні проведення АТО. Ви долучилися до вирішення цієї проблеми? – Звичайно. Ми відправили на схід України 290 кубометрів деревини. Але цим наша допомога учасникам антитерористичної операції не обмежилася. Наше підприємство забезпечило паливом 128 родин учасників АТО. Кожна сім’я отримала по 5 кубічних метрів дров. На це в обласному бюджеті передбачені відповідні кошти. – Нині в Україні взято курс на енергозаощадження. Саме деревина є одним із головних замінників дороговартісного газу… – Справді, сьогодні все більше приватних господарств, установ, підприємств переходять на опалення дровами. Ми реагуємо на всі звернення з цього приводу і задовольняємо попит в рамках чинного законодавства. Та й самі, звичайно, не стоїмо осторонь процесів енергозбереження. Так, сьогодні центральна котельня підприємства працює на відходах лісопиляння. Тож ми заощаджуємо на опаленні та забезпечуємо безвідходне виробництво. Лебединський лісгосп був піонером у цій справі, за нашим прикладом всі котельні підприємств обласного управління перейшли на таке паливо. – Одна з найбільших загроз для лісу – це пожежі. Яким чином підприємство убезпечує зелені насадження від вогню? – Для раннього виявлення лісових пожеж біля адміністративної будівлі лісгоспу, а також у Боровеньківському лісництві, встановлені дві вежі висотою до 40 метрів із телевізійною системою спостереження. На них розміщені камери, які охоплюють своїм «поглядом» фактично всю територію Лебединського лісгоспу. Якщо вони фіксують дим, ми визначаємо квартал, де трапилася пожежа, і відразу діємо. Для боротьби з вогнем ми придбали пожежний автомобіль, маємо свою пожежно-хімічну станцію. На жаль, у лісі, особливо влітку, пожежі – доволі поширене явище. Так, минулого року їх трапилося 7 на площі майже півгектара. Як правило, до таких наслідків призводить поведінка людей, які порушують правила пожежної безпеки в лісах. Для попередження подібних випадків та своєчасного реагування на них у нас постійно діє рейдова бригада з охорони лісу. Вона забезпечена транспортом, засобами зв’язку та іншим обладнанням. Бригада також займається виявленням фактів незаконної порубки лісу. У 2015 році, скажімо, за фактом порушення лісового законодавства було складено 47 протоколів. Винуватцям довелося сплатити штраф та відшкодувати збитки за шкоду, завдану лісовому господарству. – Серед понад 200 працівників, певно, є на підприємстві такі, якими воно може пишатися… – Я вдячний всім, хто зараз працює у ДП «Лебединський лісгосп». Усі співробітники сумлінно виконують свої обов’язки. Якщо ж говорити про найкращих, то це – начальник долішнього складу Василь Матюк, який завжди вчасно проводить відвантаження продукції споживачам; інженери охорони і захисту лісу Микола Мельниченко та Олександр Логвин, завдяки рейдовій роботі яких значно покращилася ситуація з незаконною рубкою лісу; начальник цеху з переробки деревини Валерій Нечваль, котрий бере активну участь у переобладнанні свого виробничого підрозділу, вчасно виконує доведені до нього планові завдання; головний механік Олег Гончаров, який переорієнтував автопарк лісгоспу на вивезення продукції великогабаритним транспортом, що дало суттєву економію коштів. – Які плани у підприємства на 2016 рік, що хочете зробити, чого досягти? – У поточному році хочемо переобладнати цех із переробки деревини. Поставимо там сучасне обладнання, що дозволить збільшити його потужності удвічі. Утім основним нашим завданням залишається дотримання правил лісокористування, виконання затверджених показників заготівлі лісу, відновлення зелених насаджень, поліпшення фінансового стану підприємства. Колектив ДП «Лебединський лісгосп» дивиться в майбутнє з оптимізмом і з вірою у власні сили. Іван Гурін народився у селі Курган Лебединського району 1952 року. По закінченні у 1975 році Української сільськогосподарської академії, де він навчався на факультеті лісового господарства, працював лісничим Данилівського дослідного радгоспу Північного лісництва, що в Харківській області. З 1982 року його трудова біографія пов’язана з ДП «Лебединський лісгосп», у якому Іван Гурін пройшов шлях від лісничого до директора підприємства, яке він беззмінно очолює упродовж останніх 20 років. Сьогодні ДП «Лебединський лісгосп» вважається одним із кращих в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, а його керівник удостоєний звання Заслуженого лісовода України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Розмову вів Сергій ХАНІН Фото Ігоря ЧИРЧЕНКА